Трагедія для кожного в нашій команді...

Цей день залишиться в історії нашої Місії найважчим, найболючішим і найдовшим.

Олексій Бойко помер на місці, Сергій Ковальов помер вранці в лікарні, Стас Герасимов вижив — йому видалили селезінку та встановили фіксатори у зв'язку з переломом таза і зараз він проходить реабілітацію після аварії, ще в лежачому стані.

Ми так сподівалися що це сон, але ні. Це — реальність. Цього дня ми попрощалися з нашими друзями, братами і колегами які з нами трудилися ці роки, рятуючи людей з вулиці. Тисячі людей бездомних і незаможних через них отримали допомогу. Їх місія на землі закінчена, так Богу було завгодно.

Як важко уявити життя без вас. Брати, для нас честю було служити разом з вами. Ми знаємо і впевнені що ви на небесах, з Господом і вам там дуже добре. Нам потрібно пережити цей біль і втрату. Без вас нам буде дуже важко і не вистачатиме вас. Шкода, що так рано ви пішли... багато чого ми могли ще зробити. Але на жаль і через п'яних людей які сідають за кермо, страждають ні в чому не винні люди. Шкода...

Разом ми сила... дякую Богові за мою команду. І в пам'ять наших друзів які загинули, ми посилимося і ще більше робитимемо для Господа, допомагаючи бездомним і незаможним людям. Нам кинуто виклик і ми приймаємо бій! Диявол думає, що переміг, але ні, він тільки розлютив. Рухаємося вперед.

Один з останніх виїздів наших братів. Вони служили Богу до останньої хвилини свого життя.

«Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.» (2 Тим.4:7)

«Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.» (2 Тим.4:8)