«Розділи хліб із голодним»: годування бездомних у карантин

Мати дах над головою, можливість повноцінно харчуватися і носити одяг за сезоном — базові людські потреби. Ми рідко думаємо про них як про якесь особливе благо чи диво. Але є люди для яких те що ми сприймаємо як належне — питання виживання і щоденної боротьби. Де харчуватися безпритульним людям, якщо альтфатери біля ресторанів порожні, можливість звичного заробітку у вигляді здачі макулатури та порожньої тари теж обмежена, а пункти харчування через карантин закриті?

Минулої суботи незважаючи на карантин, волонтери Християнської Місії «Нове Життя» у захисній формі годували голодних людей. Окрім цього, волонтери надавали першу медичну допомогу та стригли людей.

На жаль, не всі люди вміють відчувати чужий біль і співпереживати знедоленим. Громадськість обурилася через скупчення бездомних біля машини Місії і ми були змушені припинити проєкт допомоги до кінця карантину. Звісно, ми не засуджуємо тих, хто боїться за своє життя, хоча й розуміємо, що логіки в цих діях немає. Бездомні є, вони не дотримуються дистанції, не миють рук і не носять масок. Але при цьому не перестали пересуватися містом. Незважаючи на протести, ми погодували, постригли і надали першу допомогу близько сотні бездомних людей.

Карантин — не назавжди.

Співчуття, любов, добросердечність і здатність співпереживати — вічні Божі цінності, які обов'язково принесуть плоди свого часу.