Аліна Володимирівна родом із Первомайська Миколаївської області. До того, як її життя кардинально змінилося, вона жила у власному будинку та дбала про свою родину.

Одного дня сталася трагедія, яка змусила її залишити дім. Поки Аліна Володимирівна разом із сином була в лікарні, до будинку проникли злодії та викрали подарований синові ноутбук. Після цього родина опинилася в небезпеці. Кілька місяців вони змушені були переховуватися, залишаючись без нормального житла, тепла та достатньої їжі.

Зрештою Аліна Володимирівна разом із сином опинилася в підвалі, де їм доводилося спати просто на підлозі. О другій годині ночі їм вдалося виїхати до Одеси.

Спочатку вони близько тижня жили на залізничному вокзалі. Там їм зустрілися волонтери, які підказали, куди можна звернутися по допомогу. Так Аліна Володимирівна дізналася про місію «Нове Життя».

На той момент вона була зовсім іншою людиною. Вона майже не могла ходити й пересувалася з палицею. Сьогодні минув уже рік і сім місяців відтоді, як вона живе тут. За цей час багато чого змінилося: вона вже ходить без палиці, відновила сили та, як сама говорить, стала іншою.

Важливою частиною її нового життя стали служіння та читання. Тут вона знайшла не лише дах над головою, а й людей, які були поруч.

«Я стараюся, щоб усе це залишилося позаду», — говорить Аліна Володимирівна.

Її історія — про біль, втрати й випробування, але водночас і про силу почати все заново. Навіть у 64 роки життя може відкривати нові сторінки, можливості та надії.

У «Новому Житті» ми віримо, що Бог може відновлювати життя людини навіть після найважчих випробувань. І попереду в Аліни Володимирівни — ще багато нових днів.